Слова Софії Ратушної, мелодія народна.
У животворного хреста
Стоїть невіста Пресвята,
Стоїть невістка Пресвятає
І руки зносить до Христа.
«Господи, Боже, Спасе мій,
Який величний подвиг Твій!
Гріхи тяжіють всього світу
О Сину, Сину, Сину Мій!
Хрест на плечі накладають,
Б’ють, катують, попихають;
2р.Серед крови, серед поту
Спас іде вже на Голготу.
Упадає раз і другий,
Бачить тоє жидів слуги,
2р.Киринейчик приступає
І хрест нести помагає.
Плачуть люди, гірко плачуть,
Бо тяженьку муку бачать:
2р. «Ой не плачте наді Мною,
А заплачте над собою!»
Вже зближається година,
Сонце ясне вже заходить,
2р.Зрада чорна і таємна,
Кроком Юди пильно бродить.
До вечері всі сідають,
Сум у грудях серце крає;
2р. Дари Божі споживають,
А Христос так промовляє:
Страдальна Мати, під хрестом стояла,
І на свого Сина, сумно споглядала,
Ой Сину, Сину, Дорога Дитино,
Як мене лишаєш саму і єдину, під хрестом.
Там Тебе мій Сину, тяжко поранили,
І руки і ноги до хреста прибили,
Чого Ти Сину, голову схиляєш,
Може своїй мамі, щось сказати маєш, Сину мій.
Уже засуд є готовий,
Вже Пилат вмив руки з крові.
2р.На хрест, на хрест засудив Месію,
Христа, Христа, світа всю надію!
Смерті знак уже готовий,
Знак жертвенної любові.
2р.Ісус, Ісус, радо хрест приймає,
Хресний, хресний похід починає.
Духовні роздуми